Карітас Тернопіль понад два роки допомагає стареньким людям знайти співрозмовників
Понад два роки поспіль Тернопільсько-Зборівська єпархія УГКЦ реалізує проект соціального служіння. До проекту залучають парафіян, які ходять до самотніх людей, зокрема похилого віку та людей з інвалідністю, та стають такими собі співрозмовниками. – З метою, щоб в кожній парафії, навіть в маленькій, можливо навіть і на хуторі бути пошуківцями людей, які є в потребі, або […]
Понад два роки поспіль Тернопільсько-Зборівська єпархія УГКЦ реалізує проект соціального служіння. До проекту залучають парафіян, які ходять до самотніх людей, зокрема похилого віку та людей з інвалідністю, та стають такими собі співрозмовниками.
– З метою, щоб в кожній парафії, навіть в маленькій, можливо навіть і на хуторі бути пошуківцями людей, які є в потребі, або можливо знаходяться в тяжких життєвих обставинах. Тому наш Тернопільський благодійний фонд “Карітас” має нагоду вже другий рік поспіль їздити по парафіях нашої Тернопільсько-Зборівської архієпархії. Минулого року ми взяли одинадцять парохій, а цього року також є цифра 11, – розповідає генеральний директор Тернопільського благодійного фонду “Карітас” Андрій Марчук.
Проект діє так, що парафія сама визначає людей, які потребують спілкування. Зазвичай це літні люди. Які, розповідає Андрій Марчук, часом більше потребують співрозмовника, аніж допомоги по господарству.
– Найперше, це є старенькі особи. Зараз дуже багато самотніх людей, одиноких, які мають своє помешкання, і в хаті ще досить достатньо добре, але є брак спілкування. Тому соціальне служіння має на меті нести матеріальне, чи фінансове забезпечення, але, перш за все, це такий духовний вимір. Тобто, створити такі умови довкола тої одинокої людини. Щоб хтось був присутній в її житті, щоб вона відчувала. Що, наприклад, там раз в неділю до неї хтось прийде і буде поруч, – каже Андрій Марчук.
Люди з інвалідністю, сироти, воїни АТО, також можуть взяти участь у проекті. Тоді хтось з парафіян їх храму прийде до оселі, вислухає і підтримає.
– За певний період часу в свому священстві я побачив, що в кожній парафії завжди знаходиться дві, три особи, деколи 5, деколи й більше. Але достатньо для початку 2-3 особи, які є охочими і би хотіли ходити по людях, які є в потребі і десь нести те своє служіння. Перш, треба принести себе самого, своє серце, свою присутність. А потім вже в процесі виявляється, що людина насправді потребує, – пояснює отець Андрій.
Кожна парафія, яка бере участь в соціальному служінні, має нагоду написати проект. Згодом виграти такий собі міні-грант, аби розвинути соціальне служіння при своїй парафії.
Автор: Мар’яна Судова
Теги:
Читайте також
Як руйнування Росією греблі змінило життя громад, підходи до водопостачання та бачення відновлення в Україні
Через три роки після руйнування Каховської ГЕС Україна винесла один із найболючіших уроків війни: вода є питанням національної безпеки.
Як інклюзивні простори та простори дружні до дітей стають місцем сили для дітей, молоді та їхніх родин
«Тому що тут мої друзі, мене розуміють і мені тут добре»
Одна з учасниць інклюзивного простору в Миколаєві щотижня витрачає майже годину на дорогу до Карітас Миколаїв. Інша прокидається о п’ятій ранку, щоб точно не проспати, і вже о 8:30 чекає під дверима простору.
«Зі мною такого точно не станеться» — думка, яка, на жаль, часто стає початком пастки
Торгівля людьми — це жорстока реальність, ризики якої в умовах війни в Україні зросли в рази. Пошук роботи, вимушена евакуація, знайомства в інтернеті чи навіть волонтерство — усе це може приховувати небезпеку, якщо не знати головних правил безпеки.