Долаючи хворобу
Карітас Київ у гостях в особливої дівчинки22.03.2011 Цими днями працівники Карітасу Київ відвідали сім’ю Лазаренко Ренати та привезли їй найнеобхідніше – інвалідний візочок. Для маленької Ренати, її матері та бабусі це дуже потрібна річ, адже дозволить виходити із дівчинкою на прогулянки сонячними днями. Цими днями працівники Карітасу Київ відвідали сім’ю Лазаренко Ренати та привезли їй […]
22.03.2011
Цими днями працівники Карітасу Київ відвідали сім’ю Лазаренко Ренати та привезли їй найнеобхідніше – інвалідний візочок. Для маленької Ренати, її матері та бабусі це дуже потрібна річ, адже дозволить сонячними днями виходити із дівчинкою на прогулянки.
Коли маленькій Ренаті виповнився 1 рік, медики поставили діагноз – дитячий церебральний параліч. З того часу мати з бабусею самотужки намагаються здолати цю хворобу. Двічі на рік дівчинка проходить лікування у відділенні неврології, їй роблять масаж, лікувальну фізкультуру. Поступово досягнули покращення – у 3 рочки Рената почала самостійно сідати і повзати, також говорити.
Але, на превеликий жаль, хвороба не відступає – зараз 7-річна Рената після двох операцій на ноги не може самостійно ходити. Цього року дівчинка розпочала шкільну науку, однак проходить вона її не серед однолітків в школі, а наодинці із вчителем вдома. Старанна й наполеглива Рената досягає чималих успіхів, і вже почала читати.
Державної пенсії по догляду за дитиною-інвалідом у розмірі 957 грн для повноцінного догляду, лікування та реабілітації сім’ї не достатньо. Не кажучи вже про придбання досить таки дорогої покупки – інвалідного візка. Тому цей подарунок для них є дуже цінним, а Карітас радий служити оточуючим.
Теги:
Читайте також
Як руйнування Росією греблі змінило життя громад, підходи до водопостачання та бачення відновлення в Україні
Через три роки після руйнування Каховської ГЕС Україна винесла один із найболючіших уроків війни: вода є питанням національної безпеки.
Як інклюзивні простори та простори дружні до дітей стають місцем сили для дітей, молоді та їхніх родин
«Тому що тут мої друзі, мене розуміють і мені тут добре»
Одна з учасниць інклюзивного простору в Миколаєві щотижня витрачає майже годину на дорогу до Карітас Миколаїв. Інша прокидається о п’ятій ранку, щоб точно не проспати, і вже о 8:30 чекає під дверима простору.
«Зі мною такого точно не станеться» — думка, яка, на жаль, часто стає початком пастки
Торгівля людьми — це жорстока реальність, ризики якої в умовах війни в Україні зросли в рази. Пошук роботи, вимушена евакуація, знайомства в інтернеті чи навіть волонтерство — усе це може приховувати небезпеку, якщо не знати головних правил безпеки.