Сучасне рабство – це твоя проблема!

04.02.13, Ольга Гриб для Карітасу УкраїниНезважаючи на прийняття Закону «Про протидію торгівлі людьми» у вересні 2011 року, Україна залишається однією з основних країн походження жертв нелегального продажу людей. 110 тисяч (За даними огляду МОМ «Міграція в Україні: факти і цифри») наших співвітчизників потрапили у рабство за період незалежності України і ця цифра продовжує зростати з […]

03 Лютого 2013
6 хвилин читання

04.02.13, Ольга Гриб для Карітасу України
Незважаючи на прийняття Закону «Про протидію торгівлі людьми» у вересні 2011 року, Україна залишається однією з основних країн походження жертв нелегального продажу людей. 110 тисяч (За даними огляду МОМ «Міграція в Україні: факти і цифри») наших співвітчизників потрапили у рабство за період незалежності України і ця цифра продовжує зростати з кожним роком.

Сьогодні українці опинились сам на сам з такою серйозною і небезпечною для суспільства проблемою як торгівля людьми. Про це свідчать нові негативні тенденції.  
Так, за даними МОМ, протягом останніх років:
1.    зріс відсоток викрадення людей задля трудової експлуатації,
2.    розширилась «група ризику» потенційних жертв: якщо раніше її складали молоді жінки віком від 15 до 24 років, то зараз – це жінки і чоловіки ( 32% потерпілих ) будь-якого віку.
3.    Окрім того, збільшилось число жертв серед таких груп населення як діти та іноземці.

Що робить держава?

Мабуть, що єдиним позитивним моментом останніх років є прийняття Закону «Про протидію торгівлі людьми» Верховною Радою та ратифікація Конвенції Ради Європи про боротьбу із сексуальною експлуатацією дітей та сексуальним насиллям. На жаль, такий потрібний в Україні, яка позиціонує себе як держава, де найбільшою соціальною цінністю є права і свободи людини, закон має суттєві недоопрацювання.
Наприклад, закон:

  • ігнорує положення Конвенції Ради Європи щодо виплати компенсацій потерпілим. І це в державі, де один політ президента з заміської резиденції на роботу  коштуватиме громадянам тисячу доларів!
  • не передбачено встановлення періоду одужання і психологічної реабілітації для осіб, щодо яких є підозра, що вони є жертвами торгівлі людьми
  • ставить під сумнів можливість захисту персональних даних (К.Левченко Права людини в Україні 2011. XXIII. ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ — ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ). А це є серйозним мотивом, щоб шукати допомоги деінде, але тільки не в держави.

Більш того, нормативно-правові акти з виконання Закону не розроблені: нібито закон і є, однак, як його застосовувати невідомо.  Також не працює судова система, яка мала б карати работорговців. «Найважче у роботі з випадками торгівлі людьми бачити безнаказаність трафікерів, оскільки заведені на них кримінальні справи практично не доходять до зали суду», ? каже Світлана Колодчин, координатор Консультативного центру з протидії торгівлі людьми Карітасу Одеси.

Отже, виходить, що високопосадові баряться  з проблемою торгівлі людьми тільки на папері. Цим вони нагадують славнозвісний образ лицаря-дурня Дон Кіхота, який воював з вітряками, тільки українські дон кіхоти не хочуть помічати, що їх вітряки – це реальні проблеми, які ставлять під загрозу життя десятків тисяч громадян.

Хто може домопогти?
Справжню допомогу,  тим хто потрапив в рабство,  надають благодійні та громадські організації. Саме вони перебрали на себе функцію держави і самостійно, долаючи  законодавчі та бюрократичні перешкоди, допомагають вчорашнім жертвам торгівлі людьми стати на ноги і розпочати життя з чистого аркушу.

На сьогодні в різних регіонах України функціонує близька тридцяти НУО , які надають реінтеграційну допомогу постраждали від торгівлі людьми. Їх діяльність спрямована, як правило, на:
1.    інформування громадськості про проблему
2.    надання консультаційної допомоги
3.    підвищення рівня обізнаності різних груп населення (це можуть бути не тільки потенційні жертви, а також держслужбовці, медичні працівники, міліція та митниця)
4.    психологічна, юридична і медична допомога постраждалим
5.    матеріальна допомога

Ефективними інструментом роботи організацій з громадськістю є «гарячі лінії».  Особливою популярністю користується «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми жіночої правозахисної організації «Ла Страда».  Починаючи з червня 1997 року, на цю гарячу лінію надійшло майже 45 тисяч дзвінків. Тенденція показує, що з кожним роком ця цифра тільки зростає. Що цікаво, як правило цією послугою користуються жінки (63,2%), щоб отримати інформаційну консультацію щодо працевлаштування за кордоном (Інформація була надана жіночою правозахисною організацією «Ла Страда» в Україні).

З розвитком нових медій стали популярні он-лайн консультації через соціальні мережі, де кваліфіковані фахівці швидко і анонімно нададуть відповіді на Ваші питання.

Хто потрапляє в рабство?

Дуже часто жертвами торгівлі людьми стають малозабезпечені громадяни, які проживають в невеличких містах, де бракує робочих місць, а зароблених грошей не вистачає, щоб прогодувати себе і  родину.

Мотиви, які спонукають людей вирушати на заробітки за кордон, різноманітні. Для одиноких матерів – це можливість заробити грошей на навчання дитини чи лікування батьків-пенсіонерів. Молоді пари сподіваються за зароблені гроші купити власне житло чи розпочати свій маленький бізнес. Молодь часто приваблює можливість пожити в новій країні, познайомитись з іншою культурою чи вивчити мову.

На жаль, часто трапляється так, що українці довірливо покладаються на роботодавців, які розповідають про величезні можливості на чужині, і як ті сліпі кошенята підписують угоди, не перевіряючи їх змісту, або навіть без підписання будь-яких документів їдуть на чужину.

Часто «роботу» пропонують знайомі, як це трапилось у випадку з Оксаною, яка мешкала із своєю трирічною дочкою та літньою матір’ю в районному містечку Одеської області.  Якось їй зателефонувала однокласниця і запросила на хрестини свого сина. На святі Оксана зустріла стару подругу, з якою вже давно не спілкувалась. Між жінками зав’язалась дружня розмова і Оксана почала бідкатись на свою гірку долю.

Вона розповідала, як важко без чоловіка утримувати матір і дитину, що вона не знає, де знайти гроші на лікування донечки. Тут добра знайома почала розповідати про своїх знайомих, які працюють в Туреччині, де виконують легку роботу – доглядають на хворими людьми чи працюють у сфері послуг. Жінка навіть похвалилась, що одній її подрузі так подобається  в Туреччині, що вона планує туди переїжджати для постійного місця  проживання. Оксана одразу зацікавилась перспективною можливістю та зраділа, що стара знайома зі зв’язками, як та фея з казки одним помахом магічної палички вирішить її матеріальні проблеми. Однак реальність виявилась іншою.

Прибувши до Стамбулу, Оксану зустріли два чоловіки та відвезли до готелю, де силою та погрозами в неї відібрали паспорт та пояснили, що за неї заплачено тисячу доларів і тепер вона повинна ці гроші відпрацювати, надаючи сексуальні послуги гостям готелю. Оксана була у відчаї.

Зрозуміло, що вона відмовилась працювати в секс-бізнесі. За це її сильно побили і відвезли до іншого готелю. Вирватись із замкненого кола Оксані, пощастило коли її продавали новому власнику. Місцева поліція затримала работоргівців, а Оксану депортували в Україну.

До рідного міста Оксана повернулась спустошеною та з глибокою психологічною травмою. У такому стані жінка не могла не тільки працювати, а й жити повноцінним життям. Відчуття того, що нею скористались, не давало змоги сконцентруватись на буденних справах. Їй була необхідна підтримка і допомога. Руку помочі простягнули працівники одеського Карітасу: Оксана отримала не тільки психологічну, а й матеріальну допомогу та сприяння у працевлаштуванні.

За останні десять років проблема торгівлі людьми в світі досягла масштабів епідемії. За оцінками ООН 2,5 млн осіб з 127 різних країн світу є жертвами сучасного рабство. Не дозволяйте проблемі ошукати Вас і Ваших рідних, будьте свідомі!

Теги:

Генератори для лікарень Харкова
Актуальний збір
Генератори для лікарень Харкова
Збираємо на 10 потужних генераторів для безперебійної роботи медичних закладів
685,000 ₴ / 1,000,000
₴69%
342 донатори

-49 днів залишилось

Читайте також

05
Чер

Як руйнування Росією греблі змінило життя громад, підходи до водопостачання та бачення відновлення в Україні

Через три роки після руйнування Каховської ГЕС Україна винесла один із найболючіших уроків війни: вода є питанням національної безпеки.

Читати далі
01
Чер

Як інклюзивні простори та простори дружні до дітей стають місцем сили для дітей, молоді та їхніх родин 

«Тому що тут мої друзі, мене розуміють і мені тут добре»

Одна з учасниць інклюзивного простору в Миколаєві щотижня витрачає майже годину на дорогу до Карітас Миколаїв. Інша прокидається о п’ятій ранку, щоб точно не проспати, і вже о 8:30 чекає під дверима простору.

Читати далі
29
Тра

«Зі мною такого точно не станеться» — думка, яка, на жаль, часто стає початком пастки

Торгівля людьми — це жорстока реальність, ризики якої в умовах війни в Україні зросли в рази. Пошук роботи, вимушена евакуація, знайомства в інтернеті чи навіть волонтерство — усе це може приховувати небезпеку, якщо не знати головних правил безпеки.

Читати далі
05
Чер

Як руйнування Росією греблі змінило життя громад, підходи до водопостачання та бачення відновлення в Україні

Через три роки після руйнування Каховської ГЕС Україна винесла один із найболючіших уроків війни: вода є питанням національної безпеки.

Читати далі
01
Чер

Як інклюзивні простори та простори дружні до дітей стають місцем сили для дітей, молоді та їхніх родин 

«Тому що тут мої друзі, мене розуміють і мені тут добре»

Одна з учасниць інклюзивного простору в Миколаєві щотижня витрачає майже годину на дорогу до Карітас Миколаїв. Інша прокидається о п’ятій ранку, щоб точно не проспати, і вже о 8:30 чекає під дверима простору.

Читати далі
29
Тра

«Зі мною такого точно не станеться» — думка, яка, на жаль, часто стає початком пастки

Торгівля людьми — це жорстока реальність, ризики якої в умовах війни в Україні зросли в рази. Пошук роботи, вимушена евакуація, знайомства в інтернеті чи навіть волонтерство — усе це може приховувати небезпеку, якщо не знати головних правил безпеки.

Читати далі