Як потребуючі діти, якими опікується коломийський Карітас, підкорили гору Хом’як

02.10.2011 «Новий досвід – це завжди рух вперед!». Таке гасло обрали для себе керівники дитячого проекту в Карітасі Коломийсько-Чернівецької єпархії. Все літо супроводжувалося цікавими мандрівками, під час яких діти трудових мігрантів, діти з малозабезпечених та неповних родин мали можливість пізнати насичене яскравими барвами життя, познайомитися з новими мальовничими місцями. Ще однією родзинкою активного відпочинку став […]

02.10.2011
«Новий досвід – це завжди рух вперед!». Таке гасло обрали для себе керівники дитячого проекту в Карітасі Коломийсько-Чернівецької єпархії. Все літо супроводжувалося цікавими мандрівками, під час яких діти трудових мігрантів, діти з малозабезпечених та неповних родин мали можливість пізнати насичене яскравими барвами життя, познайомитися з новими мальовничими місцями. Ще однією родзинкою активного відпочинку став нещодавній похід в гори на три дні.

Під керівництвом Тараса Бучовського та Наталі Григорчук восьмеро загартованих та сміливих дітей віком від 10 до 16 років піднялися на одну з найбільш відвідуваних вершин Івано-Франківщини ? гору Хом’як.

Її висота сягає більше 1600 м над рівнем моря. Отаборилися коломийські туристи на полонині, поблизу підніжжя гори Синяк.

Незважаючи на досить-таки несприятливі погодні умови, діти з радістю долали важкий підйом на гору, а потім вчилися ставити намети та розпалювати багаття. Цікавим для дітей виявився й досвід приготування їжі на вогні.

Проживаючи неподалік гір, для декого з дітей це було перше тісне знайомство з ними. Кажуть хлопці та дівчата, що набагато краще дивитися, будучи на вершині гори, аніж на її підніжжі.

«Зовсім нові почуття народжуються в душі і здається, що ось-ось поріднишся із птахами, полетиш поміж смерек із вітром. Всі відчуття загострюються: в горах чути тишу, видно за кілометри, а відлуння власного голосу губиться лише через тисячі метрів», ? ділиться спогадами 15-річний учасник походу Юрко.

Там, високо в горах познайомилися діти з вівчарем. Не одну байку він розповів допитливим туристам, заспівав місцевих коломийок, а також пригостив смачним овечим будзом (прим. ? сирні згустки, що використовують у кулінарії для приготування бринзи). Показав вівчар житло, яке ціле літо служило йому за домівку. В колибі дітям сподобалося, адже там пахло сушеними грибами та свіжим сиром. А ще там не потрібно знімати взяття, охайно бути зачесаним, носити дівчаткам прикраси. Там можна бути просто самим собою.

«Тож в один голос кажуть діти, що тісне спілкування з природою Карпат сподобалося чи не найбільше з усіх поїздок за літо. Вже хочеться їм, щоб швидше знову прийшло літо і знову можна було податися в мандри. Але попереду їх чекає ще чимало розваг, навчання, мандрівок, занять і подій, які для них готує Карітас», ? каже Тарас Бучовський, керівник соціального центру для дітей трудових мігрантів в Коломиї.

Теги: