Протидія торгівлі людьми: як війна змінила виклики та чому рятує лише партнерство

«Оформлення за годину», «висока зарплата без досвіду», «безпечний виїзд за кордон».

За цими звичайними оголошеннями в інтернеті щодня ховаються зламані долі. В умовах війни торгівля людьми перетворилася на високоприбуткову індустрію, яка паразитує на людському болю, міграції та втраті домівки. 

Зупинити це самотужки не під силу жодній організації чи відомству. Саме тому напередодні Всесвітнього дня протидії торгівлі людьми в київському хабі громадських ініціатив відбулася масштабна подія. Карітас України спільно з Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини вже вдруге організували діалог-платформу «Протидія торгівлі людьми через партнерство». 

Захід пройшов у гібридному форматі (офлайн та з онлайн-трансляцією). Він об’єднав представників Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, Національної поліції (зокрема Департаменту міграційної поліції), Державної прикордонної служби, Офісу Генерального прокурора, Київської міської державної адміністрації та громадського сектору. Учасники зібралися, щоб фахово оцінити державну політику, розібрати виклики воєнного часу, розробити практичні рекомендації та посилити міжвідомчу співпрацю. 

Проблеми на місцях: моніторинг Офісу Омбудсмана 

Модератором діалог-платформи виступив Олександр Осіпов — представник Уповноваженого з рівних прав і свобод, прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів. 

Він підкреслив, що через війну ризики експлуатації громадян суттєво зросли, тож боротьба з цим явищем залишається критично актуальною. На виконання доручень Омбудсмана в регіонах проводиться постійний моніторинг роботи державних органів. 

За результатами перевірок виявлено низку системних проблем на місцях: 

• Прогалини в документах: відсутність рішень про те, які саме підрозділи місцевих держадміністрацій мають опікуватися наданням статусу постраждалої особи. 

• Брак кадрів та знань: посадовцям не вистачає професійного навчання та системного підвищення кваліфікації. 

• Формалізм Координаційних рад: засідання проходять нерегулярно, положення не затверджені, а до питань протидії експлуатації часто ставляться поверхнево. 

• Прихована злочинність (латентність): у багатьох громадах немає жодного офіційного звернення, що свідчить не про відсутність проблеми, а про слабку роботу з виявлення постраждалих. 

• Порушення конфіденційності: особові справи зберігаються неналежно, а для проведення конфіденційних співбесід немає окремих ізольованих приміщень. 

• Безпідставні відмови: багатьом людям відмовляють у наданні статусу через відсутність глибокого аналізу ситуацій та єдиного підходу до закону. 

Олександр Осіпов повідомив, що за поточний період Офіс Омбудсмана отримав уже 20 повідомлень про ймовірне порушення прав і зараз опрацьовує щонайменше 36 запитів. Крім того, у травні парламент підтримав щорічну доповідь Уповноваженого. Однією з її головних рекомендацій стало надання органам місцевого самоврядування повноважень приймати документи щодо встановлення статусу постраждалої особи, аби ця процедура стала ближчою та доступнішою для людини. 

Людиноцентричність — основа діяльності Карітасу України 

З вітальним словом до присутніх звернулася президентка Карітасу України Тетяна Ставничи. Вона наголосила, що ефективна боротьба з торгівлею людьми можлива лише завдяки синергії всіх учасників Національного механізму взаємодії (НМВ). 

«Жодна інституція — державна, неурядова чи міжнародна — не в силах самостійно впоратися з таким глибоким викликом, як протидія торгівлі людьми, реабілітація та супровід постраждалих. Тільки коли ми діємо всі разом, ми створюємо працюючу систему. Постраждалі від торгівлі людьми належать до найвразливіших категорій. Наша місія — допомагати ближньому, базуючись на непорушних людських цінностях. Карітас має 22 роки досвіду в цій сфері та мережу близько з сотні місцевих організацій по всій країні. Ми готові й надалі розгортати наші спроможності для допомоги, особливо на деокупованих та прифронтових територіях, а також сприяти безпечному поверненню українців додому», — зазначила Тетяна Ставничи. 

Що говорять держоргани: соціальний вимір, правопорядок та безпека кордонів 

Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України 

Начальниця профільного управління Мінсоцполітики Олександра Хамуленко зазначила, що основними викликами сьогодні є масова міграція, активне використання інтернету для вербування та транскордонний характер злочинів. Лише за перше півріччя у співпраці з правоохоронцями виявлено 19 фактів експлуатації українців за кордоном. 

Ключові кроки держави у відповідь: 

1. Готується до погодження Державна цільова соціальна програма протидії торгівлі людьми до 2030 року (із пропозиціями від Карітасу України). 

2. Завдяки оновленню профільного Закону впроваджується інститут Національного доповідача. 

3. Розробляється проєкт постанови КМУ про експериментальні Центри єдності, де люди зможуть отримати консультації та захистити себе від ризиків експлуатації. 

Національна поліція України 

Начальник 3-го управління Департаменту міграційної поліції Юрій Ганущак розповів, що попри залучення поліцейських до бойових дій у складі штурмових бригад, рівень виявлення злочинів зросли завдяки новим підходам до розслідувань разом із прокурорами. 

• Злочинність пішла в онлайн: злочинці повністю перейшли в інтернет — від вербування до сексуальної експлуатації та виготовлення дитячої порнографії. 

• Міжнародне визнання: Україна увійшла до 12 країн (із 59 учасників на 5 континентах), чиї успіхи під час міжнародної операції Європолу та Інтерполу Global Chain були окремо відзначені в офіційних пресрелізах. Для обміну інформацією активно працює канал SIENA. 

• Адаптація до стандартів ЄС: Нацполіція та МВС готують зміни до законодавства відповідно до Директиви ЄС 2024/1712. Вони передбачають розширення понять експлуатації (сурогатне материнство, примусові шлюби, нелегальне усиновлення), визнання використання ІТ-технологій обтяжуючою обставиною та звільнення від відповідальності жертв, яких втягнули у правопорушення. 

Старша слідча Нацполіції з розслідування особливо тяжких злочинів Катерина Дорошенко доповнила, що правоохоронці зараз впроваджують гендерно чутливий підхід, аби не травмувати постраждалих повторно під час слідства. 

Державна прикордонна служба України (ДПСУ) 

Заступник начальника управління боротьби з транскордонною злочинністю ДПСУ Віталій Лопата навів дані за 2026 рік: 

• припинено діяльність 4 злочинних груп (10 осіб); 

• оголошено 8 підозр та розпочато 16 проваджень за ст. 149 ККУ; 

• врятовано від вивезення за кордон 6 осіб. 

Основними загрозами залишаються сексуальна експлуатація українок у ЄС, а також втягнення українців у нелегальне виробництво тютюну (в Іспанії, Італії, Чехії) та перевезення нелегальних мігрантів. 

Офіс Генерального прокурора 

Представник Офісу Генпрокурора Андрій Зажурило поділився статистикою: за перше півріччя зареєстровано 173 злочини за ст. 149 ККУ (торік — 114). Встановлено 146 постраждалих (проти 42 минулого року). Засуджено 9 осіб, 6 з яких отримали реальні терміни покарання — до 10 років позбавлення волі (зокрема за примус до жебрацтва).

Практичні інструменти підтримки від Карітасу України 

Проєктний менеджер з протидії торгівлі людьми Карітасу України Ігор Тридуб детально розповів про те, як працює мережа на практиці: 

• Допомога звільненим з полону: значно зросла кількість звернень від цивільних, які повернулися з російського полону (понад 60% з них — чоловіки). Вони потребують комплексної реабілітації. 

• Принцип «Нульової фази»: допомога надається людині одразу, ще до того, як вона офіційно отримає статус постраждалого (адже ця процедура буває тривалою). Людину негайно забезпечують усім необхідним, а також надають психологічний, юридичний та соціальний супровід. 

• Масштаб допомоги: за останні 4 роки понад 530 осіб отримали комплексну реабілітаційну допомогу від Карітасу, а превентивними заходами охоплено понад 1,5 мільйона громадян. 

• Навчання фахівців: лише за минулий рік фахівці фонду навчили майже 5 000 працівників державних і комунальних структур. Зараз готується методичний посібник для тих, хто починає працювати у цій сфері з нуля. 

• Розвиток мережі: спеціалізовані Центри допомоги вже діють у 12 областях України, готується відкриття осередку на Дніпропетровщині. 

Підсумки та орієнтири на майбутнє 

Наприкінці зустрічі експертка з протидії торгівлі людьми та менеджерка міграційних проєктів Карітасу України Наталія Голинська підбила підсумки та окреслила головні вектори спільної роботи: 

1. «Не втратити людину!» — абсолютна людиноцентричність та індивідуальний підхід до кожної справи. 

2. Цінність партнерства — взаємодія держави та громадських організацій за принципом «підставити плече та заповнити прогалини». 

3. Реагування на виклики війни — швидка адаптація до нових загроз (онлайн-злочинність, допомога звільненим з полону, захист українців за кордоном). 

4. Оновлення законів та правил — вдосконалення нормативної бази, опитувальників та моніторинг дотримання прав. 

5. Сучасна превенція — поширення інформації через нові та креативні канали інформації. 

6. Спрощення процедур на місцях — полегшення процедури отримання статусу постраждалої особи на рівні районних адміністрацій та громад. 

Об’єднуючи зусилля державних інституцій та громадського сектору, Україна будує дієвий захист для кожного, хто цього потребує, та утверджує найвищу цінність — людську гідність. 

Теги: