Як грант від проєкту REMARKET допоміг сімейній пекарні «Коршів-Хліб» автоматизувати виробництво
Володимир Семчук автоматизував контроль зважування сировини та приготування тіста за власним алгоритмом, щоб підтримувати стабільну якість хліба.
Фахівчиня з комунікацій
Історія пекарні почалася в колишній шкільній котельні
У грудні 2004 року Володимир Семчук придбав приміщення колишньої шкільної котельні в селі Коршів на Івано-Франківщині. До цього він працював на будівництві, зокрема за кордоном. Повернувшись із заробітків, вирішив вкласти накопичені кошти у власну справу. Родичі порадили зайнятися випіканням хліба, і Володимир узявся опановувати нову для себе професію.
Починав із невеликої печі і тістоміса. Їздив до інших пекарів за консультаціями, вивчав технології, поступово добудовував приміщення та купував додаткове обладнання. Так колишня шкільна котельня перетворилася на пекарню, яка з часом і стала сімейним бізнесом.
Сьогодні тут випікають близько 20 видів хліба та хлібобулочних виробів, які постачають переважно до невеликих магазинів та в навколишні села. Разом із Володимиром справу розвивають дружина, дочка та син, а загалом у команді вже працюють 24 людини.
За роки роботи Володимир добре вивчив виробництво і прагне самостійно шукати рішення для його вдосконалення. Для нього важливо, щоб хліб був якісним незалежно від того, хто готує тісто. Але саме на цьому етапі й виникали одні з найбільших труднощів.


Алгоритм, який контролює точність зважування
Якість хліба значною мірою залежить від того, наскільки точно дотримано рецептури та послідовності приготування тіста. Помилка під час зважування інгредієнтів або замішування може вплинути на консистенцію тіста, а згодом і на вигляд, об’єм та смак готового виробу.
Ідея автоматизувати робоче місце тістороба з’явилася у Володимира приблизно два роки тому. Він сам продумав алгоритм роботи й послідовність дій, які мала контролювати така система. Для технічної реалізації звернувся до компанії «Мікро».
Для впровадження системи потрібні були додаткові кошти. Як і в багатьох малих підприємств, більшість ресурсів пекарні спрямовували на поточні потреби. Грантова підтримка проєкту REMARKET дала змогу придбати необхідне обладнання та встановити автоматизовану систему.
«Я попросив 150 тисяч гривень, стільки, скільки було потрібно для втілення моєї ідеї. Я дуже задоволений, що отримав грант», – каже підприємець.
За грантові кошти він придбав панель керування, вагову систему та комп’ютерний контролер. Обладнання встановили у квітні 2026 року. Його основне завдання – контролювати послідовність і точність зважування сировини під час замішування тіста.
Система показує, який інгредієнт і в якій кількості потрібно додати. Якщо заданої ваги не досягнуто, перейти до наступного етапу неможливо.
«Людина може відволіктися під час роботи: хтось зателефонував, щось сталося вдома, поганий настрій тощо. І вона може забути, наприклад, додати потрібну кількість солі. А моя програма не дозволяє допустити такої помилки: поки не виконаєш усе правильно, вона не дасть перейти до наступного кроку», – пояснює Володимир.



Стабільніше тісто – менше браку
До автоматизації працівниці користувалися паперовими записами, де були зазначені потрібні інгредієнти та їхня кількість. Тепер цю інформацію відображає програма, яка контролює кожен етап зважування.
«Раніше все було на аркушах і треба було уважно дивитися, щоб не пропустити якусь позицію. Тепер програма сама підказує, що і скільки додати, та контролює процес. Якщо потрібно 400 грамів, а ти не додав цю кількість, наступний інгредієнт вона не дозволить додати. І тісто стало стабільнішим», – розповідає підприємець.
За словами Володимира, нову людину тепер простіше навчити працювати на цьому етапі виробництва. Потрібно вміти користуватися телефоном або планшетом і розрізняти сировину, щоб не переплутати, наприклад, цукор із сіллю. Після двох-трьох замісів разом із досвідченою колегою працівник може працювати вже самостійно.
Система також зберігає історію замісів.
Володимир може переглянути на комп’ютері, коли саме готували тісто, а за потреби звірити інформацію із записами відеокамери.
«Для мене це контроль за якістю, для дівчат – полегшення в роботі», – так він коротко описує зміни.
Автоматизація не скоротила час замішування, але вирівняла результат.
Раніше в однієї його працівниці тісто виходило густішим, в іншої – рідшим, і хліб відрізнявся за об’ємом та смаком. Тепер кількість води й інших інгредієнтів розрахована, і браку, за словами Володимира, майже не залишилося. Іноді хліб може деформуватися під час посадки в піч, але це вже механічна деформація.
Стабільніша якість тіста позначилася і на реалізації продукції: вона дещо зросла, а показники навіть перевищили ті, які підприємець закладав у бізнес-план.
Володимир також оформив авторське право на розроблений алгоритм і має свідоцтво, яке підтверджує його авторство. Досвідом автоматизації він уже поділився з командою Карітасу Коломия та готовий розповідати про своє рішення іншим підприємцям.



Нові ринки збуту й власні розробки
Сьогодні пекарня працює переважно з невеликими магазинами, але, за словами Володимира, частина з них не витримує конкуренції із супермаркетами, і реалізація знижується.
Підприємець розглядає можливість співпраці з торговельними мережами. Для цього потрібно перейти на іншу систему оподаткування та стати платником ПДВ. Є й інші умови: супермаркети вимагають додаткових витрат на маркетинг і бонуси за просування продукції. Усе це впливає на прибутковість.
Володимир пов’язує розширення ринку збуту з можливістю підвищувати зарплати працівникам і створювати нові робочі місця.
Паралельно підприємець продовжує вдосконалювати виробництво. Наміру зупинятися він не має, а коли немає можливості придбати дороге обладнання, вивчає його конструкцію й виготовляє сам. Дозатор води вже працює. Наступний задум – пристрій для завантаження хліба в піч. Вживаний коштує близько 10 тисяч євро. Такий підхід відображає його бачення підприємництва: постійно вчитися, шукати можливості та розвивати справу навіть тоді, коли ресурси обмежені.
Володимир і сам долучається до фізичної роботи на території пекарні. «Я не тільки власник: зараз одягнувся як керівник, а кілька годин тому тут бруківку клав», – розповідає чоловік.
Історія «Коршів-Хліб» показує, як грантова підтримка може допомогти підприємцю втілити власну технічну розробку, вдосконалити виробництво та створити умови для подальшого розвитку бізнесу.
Підтримка підприємництва в межах проєкту REMARKET спрямована на посилення економічної спроможності людей і громад, збереження та розвиток бізнесу та створення можливостей для подальшого їхнього зростання.
Про проєкт
REMARKET (Recovery and Empowerment through Market Access and Resilient Economic Transformation in Ukraine) – трирічна ініціатива, яку реалізує Caritas Ukraine у партнерстві з Caritas Schweiz, Caritas-Spes Ukraine та SPARK. Проєкт фінансується Швейцарським агентством з розвитку та співробітництва (SDC – Swiss Agency for Development and Cooperation) і фондом If! Foundation за підтримки Caritas Österreich, Cordaid та Trócaire.
Теги:
Читайте також
Карітас України провів експертну дискусію про житлове відновлення громад
5 листопада в Києві Карітас України провів експертну дискусію «Інтегровані житлові рішення для відновлення громад», присвячену довгостроковій житловій політиці.
Як Карітас розвиває ветеранські проєкти
Коли ветеран або члени його родини звертаються по допомогу, фахівці мають пропонувати не лише окрему послугу. Важливий професійний супровід, який відповідає конкретній потребі людини.
«Ми роками лікували дітей, але не помічали мам, які поруч тихо божеволіли від втоми»
Засновниця ГО «Бачити серцем» Олеся Яскевич — про психологічний хаб для мам, «Перепочинок» для родин, сексуальну освіту для молоді з порушеннями розвитку, десять років Космотабору й ринкові зарплати в соціальному секторі.

