«Ми роздаємо нужденним лише те, що нам дають інші люди», – о. Іван Данкевич, директор Хмельницького Карітасу
03.02.12«До благодійного фонду Карітас, що у Хмельницькому, щороку приходить від 70 до 100 т. з. «кризових» дітей, тому сьогодні у місті проблеми “діти вулиці” немає. Зараз ми працюємо з багатодітними, малозабезпеченими, неповними і неблагополучними сім’ями, а також родинами трудових мігрантів, аби завтра їхні діти не пішли на вулицю. Також запрошуємо до співпраці підприємців, які зможуть […]
03.02.12
«До благодійного фонду Карітас, що у Хмельницькому, щороку приходить від 70 до 100 т. з. «кризових» дітей, тому сьогодні у місті проблеми “діти вулиці” немає. Зараз ми працюємо з багатодітними, малозабезпеченими, неповними і неблагополучними сім’ями, а також родинами трудових мігрантів, аби завтра їхні діти не пішли на вулицю.
Також запрошуємо до співпраці підприємців, які зможуть допомогти з продуктами харчування, адже в нас діє і благодійна їдальня», ? розповідає о. Іван Данкевич, директор Хмельницького обласного Карітасу в інтерв’ю кореспонденту хмельницької газети «Є», у якому він розповів про багаторічну діяльність фонду.
За словами священика, діяльність хмельницького Карітасу, який у липні 2
012 року відзначатиме 10-річчя, розпочалася з проекту «Домашня опіка»: самотнім людям похилого віку, які перебували в скрутних соціальних обставинах, надавали соціальну допомогу.
Крім того, благодійники інтенсивно працювали з «дітьми вулиці». «Спочатку ми збирали інформацію в школах, поліклініках, розпитували місцевих жителів, де ці діти збираються і ночують.
Тоді брали пакунки з солодощами та печивом і залишали все те разом із записками, що хочемо з ними спілкуватися біля люків теплотрас», ? продовжує оповідь о. Іван. Таке заочне спілкування відбувалося ще протягом півроку, а потім працівники Карітасу разом із психологами, педагогами та працівниками Управління у справах дітей міста й області знайшли шляхи ефективної допомоги цим дітям.
В 2011 році вже втретє відбулася акція «Лист Святому Миколаю». Цього разу діти, крім іграшок, книг і одягу, писали, що хотіли б спожити деякі продукти харчування.
«Дякувати Богу, у світі, зокрема на Хмельниччині, багато добрих людей, тому ми постійно знаходимо меценатів. Адже благодійний фонд ? це організація, яка не заробляє, не отримує прибутків, не має свого виробництва. Ми роздаємо нужденним лише те, що нам дають інші люди», ? каже на завершення розмови директор хмельницького Карітасу.
Теги:
Читайте також
Як руйнування Росією греблі змінило життя громад, підходи до водопостачання та бачення відновлення в Україні
Через три роки після руйнування Каховської ГЕС Україна винесла один із найболючіших уроків війни: вода є питанням національної безпеки.
Як інклюзивні простори та простори дружні до дітей стають місцем сили для дітей, молоді та їхніх родин
«Тому що тут мої друзі, мене розуміють і мені тут добре»
Одна з учасниць інклюзивного простору в Миколаєві щотижня витрачає майже годину на дорогу до Карітас Миколаїв. Інша прокидається о п’ятій ранку, щоб точно не проспати, і вже о 8:30 чекає під дверима простору.
«Зі мною такого точно не станеться» — думка, яка, на жаль, часто стає початком пастки
Торгівля людьми — це жорстока реальність, ризики якої в умовах війни в Україні зросли в рази. Пошук роботи, вимушена евакуація, знайомства в інтернеті чи навіть волонтерство — усе це може приховувати небезпеку, якщо не знати головних правил безпеки.