За лаштунками
Зустріч дітей із акторами театру в Івано-Франківську 25.03.2011 15 дітей трудових мігрантів мали прекрасну можливість відвідати Івано-Франківський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Івана Франка. Сьогодні театр живе насиченим мистецьким життям. Він є одним із перших в Україні професійних колективів, який створено на базі мандрівних театрів Галичини. Доля Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені […]
25.03.2011
15 дітей трудових мігрантів мали прекрасну можливість відвідати Івано-Франківський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Івана Франка. Сьогодні театр живе насиченим мистецьким життям. Він є одним із перших в Україні професійних колективів, який створено на базі мандрівних театрів Галичини.
На сцені перед глядачем тільки невелика частина творчого колективу. Більшість працівників у театрі не є акторами, але це ті, хто допомагає їм якомога краще зіграти на сцені. Невидимих акторів називають “цеховиками”, – кожен із них у своєму цеху трудиться над тим, щоб вистава була добре поставлена і зіграна на біс. Коли режисерський задум ще не зреалізований і витає у коридорах, цеховики вже починають працювати. До прикладу, художник-постановник вистави вирішує, як розставити акторів і реквізитит на сцені, щоб глядач не помітив, наскільки все до дрібниць продумано наперед. Авторський задум втілюють у реальність цехи бутафорсько-декораційний, реквізиторський, монтувальний, столярний, костюмерно-пошивочний, перукарський, освітлювальний; окремо створюється музичний супровід. І за цим усім – люди, які не фігурують на самій сцені.
Діти були вражені та захоплені всіма цими майстернями, а також отримали багато задоволення від спілкування із актрисою театру Ганною Бабинською, що в подальшому,можливо, вплине на їх вибір професії у майбутньому.
Теги:
Читайте також
Як руйнування Росією греблі змінило життя громад, підходи до водопостачання та бачення відновлення в Україні
Через три роки після руйнування Каховської ГЕС Україна винесла один із найболючіших уроків війни: вода є питанням національної безпеки.
Як інклюзивні простори та простори дружні до дітей стають місцем сили для дітей, молоді та їхніх родин
«Тому що тут мої друзі, мене розуміють і мені тут добре»
Одна з учасниць інклюзивного простору в Миколаєві щотижня витрачає майже годину на дорогу до Карітас Миколаїв. Інша прокидається о п’ятій ранку, щоб точно не проспати, і вже о 8:30 чекає під дверима простору.
«Зі мною такого точно не станеться» — думка, яка, на жаль, часто стає початком пастки
Торгівля людьми — це жорстока реальність, ризики якої в умовах війни в Україні зросли в рази. Пошук роботи, вимушена евакуація, знайомства в інтернеті чи навіть волонтерство — усе це може приховувати небезпеку, якщо не знати головних правил безпеки.