Image

Інтерв’ю тижня

0 Comments


Часто джерелом торгівлі людьми можуть бути  «знайомі»
Динаміка розвитку торгівлі людьми примусила християнські організації об’єднатися у боротьбі з цим жахливим явищем у мережу COATNET. Координатор COATNET Наталя Ковалів розповіла як члени мережі, ґрунтуючись на принципах екуменізму та підтримки, разом долають нагальну проблему сучасності.



– Розкажіть з чого розпочався проект COATNET?
Вперше ідея спільного проекту виникла у 1996 році, коли Карітаси та інші організації, що базуються на християнських принципах, проводили роботу по протидії торгівлі людьми, але це була поодинока, некоординована діяльність. Люди не були у курсі справ інших, не знали що відбувається в інших країнах. Отож з’явилась пропозиція скоординувати зусилля та створити мережу християнських організацій з протидії торгівлі жінками. На початкових етапах вся увага була зосереджена на цій формі торгівлі, бо найбільша цільова група – 80% потерпілих були жінки. Згодом, ми розвили сферу діяльності, почали допомагати дітям та чоловікам.
 
Першими подав голос ініціативи Карітас Італії. У 2001 році Карітас Європи надав мандат певним організаціям на створення цієї мережі та за фінансуванням Карітас Німеччини проект було започатковано. Основною метою стало прагнення  надати платформу організаціям для спілкування з метою координації спільних дій та обміну досвідом у сфері протидії торгівлі людьми.
 
– Але ви не обмежувалися лише католицькими організаціями?
Спочатку COATNET був ініціативою п’яти католицьких організацій, серед яких був і Карітас України: з самого початку він брав активну участь у створені цієї мережі. У 2004 керівний мандат перебрав Карітас Європи і надав право на розташування координаційного центру при Карітасі України.
 
З часом, у 2002 році до мережі приєдналася екуменічна організація The Churches` Commission for Migrants in Europe. Вони тоді з COATNET виконували спільні проекти, зокрема, Christian Action and Networking against trafficking in women. Мережа почала стрімко розвиватися. COATNET надав інформаційну платформу – сайт, щоб можна було повідомляти громадськість про свою діяльність, а також внутрішній комунікаційний портал для спілкування учасників проекту. Цього ж року був здійснений візит до України для учасників проекту. Одними із перших кроків стало видання брошур, в яких викладалися стандарти по наданню допомоги потерпілим. З кожним роком до нас долучалися нові члени. Зараз є представники усіх гілок християнства: католики, православні, протестанти, англіканці.
 
– А що саме мається на увазі під торгівлею людьми?
Палермський протокол дав визначення. Це – вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу, насильства чи уразливого стану особи, чи давання або отримання якихось винагород для досягнення  згоди людини, яка контролює іншу людину. Достатньо обману щодо умов роботи, зарплати, місця перебування, щоб класифікувати вчинок як торгівлю людьми. Когось примушують працювати повіями, а вони наймались на роботу прибиральниць. Якщо жінки і їдуть працювати повіями, то все одно повинні бути дотримані попередньо узгоджені умови праці, як от кількість годин, клієнтів тощо.
 
– А яка саме експлуатація частіше за все зустрічається?
Тут існують різні показники від різних джерел. Наприклад, якщо взяти статистику за 2006 рік, то згідно даних Уряду США 55% – сексуальна експлуатація, 34% – примусова праця. Міжнародна організація праці вказує, що 43% припадає на надання сексуальних послуг, 32% – насильницька праця і 25% – змішана форма експлуатації. Управління ООН по боротьбі з оборотом наркотиків та злочинністю: 87% – надання сексуальних послуг, 28% – насильницька праця. Міжнародна організація з міграції: 81% – сексуальна експлуатація, 14% – примусова праця, 5% – змішана експлуатація.
– Як вдається працювати з державними органами у протидії торгівлі?
Найбільший пріоритет діяльності наших членів – це співпраця з державними установами, наприклад, відповідними міністерствами, які відіграють найважливішу роль у боротьбі з торгівлею людьми. Наші організації проводять багато тренінгів, зокрема для правоохоронців,  із ідентифікації потерпілих та надання їм негайної допомоги. У співпраці з урядовими організаціями члени мережі також проводять превентивну роботу із населенням. Є дуже важливою співпраця між усіма органами та структурами, бо самі по собі ані урядові, ані громадські організації з цим складним явищем не справляться.
 
– Наскільки ефективні заходи щодо протидії з боку урядових організацій?
В Україні була створена і виконується програма з протидії торгівлі людьми на період до 2010 року. Поступово удосконалюється законодавство. У 2006 році наші закони набули наближеного визначення поняття «торгівля людьми», що сформульована у Палермському протоколі. Так, набула криміналізації внутрішня торгівля людьми, тобто в межах країни, з’явилось поняття «уразливий стан» людини, переміщення людини за її згодою з метою сексуальної експлуатації за відсутності ознак торгівлі людьми кваліфікується як сутенерство.
 
– Хто є основним джерелом торгівлі людьми?
Торгівля відбувається за допомогою багатьох механізмів, включаючи фірми, які пропонують легальне або нелегальне працевлаштування, друзів, туристичні та шлюбні агенції, Інтернет. Останній активно використовується як для реклами посередників, так і для демонстрації жінок і дівчат на продаж як наречених. Найчастіше вербування відбувається через знайомих людей. Нерідко підштовхують родичі: «Чого ти будеш сидіти вдома? Краще їдь працювати». Можу навести приклад вербування з особистого досвіду. Будучи студенткою, я пішла навчатись в агентство моделей, де після  іспиту з танців нас вишукували в рядок і повідомили про можливість поїхати в Японію танцівницями. На щастя, вже в кінці 90х преса висвітлювала випадки торгівлі людьми, які змусили мене відмовитись від  таких ризикових пропозицій.
 
– В яких країнах більше за всього постраждалих українців від торгівлі людьми?
Візьмемо статистику Міжнародної організації з міграції за січень-грудень минулого року. Потерпілі, які отримали допомогу від МОМ: 29% – Росія, 25% – інші країни, 19% – Туреччина, 14% – Польща, 6% – Чехія, 4% – Італія, 3% – Україна (внутрішня). В Росії, скажімо було ідентифіковано 1804 випадків торгівлі людьми.
 
– Розкажіть про ті превентивні заходи, що роблять члени COATNET?
Поширення інформаційних матеріалів, тренінги для безробітних, для молоді. Під час роботи намагаємося надати людям необхідну інформацію, яка допоможе потенційним мігрантам уникнути пасток трафікерів. Розповідаємо, в які країни реально виїхати, яка квота на працівників, як легально зробити дозвіл на працю тощо. Треба людей максимально забезпечити інформацією, щоб забезпечити їх від негараздів. Ми даємо повний список організацій (від громадських до українських посольств), куди можуть звернутися потерпілі.
 
Є в нас масштабні інформаційні кампанії, які приурочені до знакових подій. Наприклад, наші партнери організували день молитви, приурочений до Міжнародного дня жінки, в якому взяли участь члени мережі з Індії, Непалу,  Пакистану, Шрі-Ланки, Албанії та Швейцарії. Дана подія сприяла кращому поінформуванню громадськості про явище торгівлі людьми і про саму мережу. 
 
– Що з себе являє повсякденне життя мережі COATNET?
В нас основний акцент робиться на використанні електронних ресурсів. Веб-сторінка знайомить широку публіку з ініціативами та проектами членів мережі. Екстранет – внутрішній портал, де ми виставляємо всі документи, що стосуються даного явища, проводимо обговорення спільних проектів.
Також займаємося лобіюванням прав потерпілих людей, сприяємо розширенню мережі та її зміцненню. Так, мережа активно сприяла підпису і ратифікації Конвенції Ради Європи з протидії торгівлі людьми, яка ввійшла в дію у лютому 2008 року. Наша мережа підготувала лист-заяву із заохоченням підписати та ратифікувати Конвенцію, а також з коротким описом позитивних сторін Конвенції й аспектів, які можуть бути доопрацьовані на національному рівні. Цей лист був перекладений на багато мов і всі члени могли використовувати його як міцний лобістський інструмент у своїх країнах.
З 2010 року юридичну відповідальність за проект несе Карітас Інтернаціоналіс. На сьогодні 36 членів підтвердили своє бажання продовжувати спільну роботу в мережі.
 
Раз на рік організовуються зустрічі, на яких обговорюються результати діяльності та плани на майбутнє. Нещодавно в нас відбувся набір в нову керівну групу. Хочемо дотримуватися демократизму, тому не дивлячись на те, що мережу координує католицька організація, усі інші християнські віросповідання мають своє представництво.

Categories: Новини

Залишити відповідь

uk Ukrainian
X
%d bloggers like this: