Image

«Проблема слабкої динаміки змін у благодійності насамперед пов’язана зі страхом змін», – о. Василь Колодчин

0 Comments

13.12.13, Одеса
о. Василь Колодчин працює в благодійності понад 15 років – з 1998 року, коли співпрацював з безпритульними і сирітськими дітьми у благодійній організації «Світлий дім» в Одесі.  Останні 8 років він очолює Карітас Одеса УГКЦ, який здійснює медсестринський догляд і соціально-психологічну підтримку для людей, що живуть із ВІЛСНІДом і їх близького оточення, запобігає торгівлі людьми, надає домашню опіку для інвалідів та одиноких людей похилого віку, підтримує роботу інформаційно-консультативного центру із спеціалізованим навчанням по домашній опіці для доглядальників важкохворих людей та соціальних працівників, також реалізовує ряд інших соціальних ініціатив та акцій.

У 2013 році Карітас Одеси (також Карітас в Коломиї і Карітас у Нововолинську) реалізовує інноваційний проект, що спрямований на оптимізацію шляху надання медико-соціальних послуг малозабезпеченим українцям. Фінансово проект підтриманий Фондом Рози Люксембург (Берлін, Німеччина).

Успішна реалізація проекту покликана покращити партнерство Карітасу України та її регіональних організацій у здійсненні важливих гуманітарних проектів, а також реалізації місцевих соціальних програм, що діють протягом багатьох років, перенісши їх на більш високий рівень – рівень спільних проектів, які здійснюватимуться за підтримки місцевої влади та у співпраці з місцевими органами охорони здоров’я і соціальними інститутами з метою забезпечення соціально незахищених українців якісними і швидкими медико-соціальними послугами.

Спонсори такої діяльності стверджують, що для них важливо показати місцевій владі відкритість з боку громадських організацій і міжнародної спільноти до кооперації, яка базуватиметься на висококваліфікованому менеджменті і конструктивному діалозі.

Більше про проект та його підґрунтя, соціальну ситуацію і благодійність на Одещині, менеджмент і ефективні комунікації ми спитали о. Василя Колодчина.

о. Василю, найперше питання: що таке якісні медико-соціальні послуги в Україні та Одесі сьогодні?
Передусім це – скорочення шляху надання необхідної допомоги до конкретних індивідуальних споживачів, які дійсно цього потребують. Сьогодні є гостра необхідність оптимізації співпраці між державними установами, громадськими організаціями та іноземними благодійниками задля подолання такої проблеми.

Тільки так ми можемо подолати ті проблеми, що стоять перед суспільством сьогодні:  профілактика та боротьба з ВІЛСНІДом, туберкульозом, гепатитом та іншими проблемами, подолання бідності і соціальної незахищеності дітей, покращення законодавчих і податкових засад надання соціальних послуг.

Але якісні послуги – це також послуги, які надаються не лише технічно правильно, але і з душею, увагою і турботою про наших клієнтів, з особливим ставленням до них. Бо ці люди доволі часто почуваються розгубленими і залишенними.

Чому, як і коли розпочався проект оптимізації надання медико-соціальних послуг малозабезпеченим українцям на Одещині?

Виконання проекту «Створення механізмів ефективної підтримки вразлих груп населення та медико-соціальних інституцій в малих містах України» було розпочато навесні цього року. Згідно плану заходів було сформовано команду фахівців, консультантів та експертів проекту, з якими був узгоджений робочий план та завдання.

Діяльність по проекту була розпочата зі створення бази медичних та соціальних інституцій (установи та організації різних форм власності, що надають подібний спектр послуг).  Надалі ми будемо провадити моніторінг ситуації, розбудовувати мережу партнерів, проводити підвищення кваліфікації усіх тих, хто бере участь у наданні таких послуг, прививаючи їм високі світові стандарти праці в цій сфері.

Проект передбачає співпрацю з іншими неприбутковими та державними організаціями – яка Ваша успішність в цьому і як така співпраця виглядає?
Ряд організацій дали згоду на взаємодію та співпрацю у проекті: Южненський міський благодійний фонд «Час молоді», Європейський інститут соціальних комунікацій , Комунальне підприємство «Одеська обласна туберкульозна клінічна лікарня», Одеський обласний центр з профілактики і боротьби зі СНІДом, ГО «Віра, Надія, Любов», Об’єднання неурядових  організацій «Разом за життя», БФ “Дорога до дому”, Одеська обласна клінічна психіатрична лікарня.

В рамках робочих зустрічей та індивідуальних консультацій був розроблений алгоритм співпраці та взаємодії, підготовлені програми круглих столів, запрошені учасники. Станом на сьогодні можу сказати, що наші цілі на цей рік майже у 100% співвідношенні досягнуті!

У нас є чудові колеги, скажімо, з «Дорога додому» чи «Віра. Надія. Любов» – я завжди радий співпраці з ними, можливості повчитись у них. Спільно ми утворюємо довкола себе спільноти кваліфікованих однодумців, з якими розвиваємо багатогранний діалог  з владою, бізнесом, молоддю, навіть тими самими потребуючими українцями. Це найважливіше: мати бачення, посвячених працівників і чітку мету – спільно заповнювати прогалини в існуючій системі надання медико-соціальних послуг потребуючим одеситам.

Як би Ви охарактеризували динаміку української і, зокрема, одеської благодійності за останні 5 і 20 років?
Змінилось: втручання міжнародних спільнот, служіння церкви, оновлення матеріально-технічної бази, обмін досвідом і кваліфікація працівників соціальної сфери. В певному значенні змінилась на краще практика корпоративної соціальної відповідальності, також приватної, але воно ще перебуває на зародкові стадії у нас.

Проблема слабкої динаміки змін у сфері благодійності насамперед пов’язана із пострадянською свідомістю, страхом  перемін, як таких. Це стосується щодо державних інституцій, щодо кожного з нас буквально на своєму робочому місці чи в сім’ї щодня.

Охарактеризуйте, будь ласка, Ваші стосунки з владою – це співпраця чи опозиція?
Останніми роками знизилась ефективність такої співпраці і адвокації, але вони все рівно є непоганими І різняться залежно від районів Одещини, самого міста і різних підрозділів влади. Якщо 5 років тому діалог з владою можна було оцінити на 8 балів за 10-бальною шкалою, нині це 6 балів.

Є, звісно, проблема з бюрократичними процедурами – до прикладу, коли мова про прийом і роздачу гуманітарної допомоги. Умовно я знаю, що ми витратимо величезний відрізок часу, ресурсів, людських зусиль, аби отримати і надати цю допомогу, а за той час могли би зробити значно більше для цієї самої категорій потребуючих людей через інші методи чи структури.

Назагал в країні та області є кошти, є людські ресурси, є поле для діяльності, але немає ефективних механізмів реалізації цих бюджетів. І Карітас у цьому плані є однозначним зразком – ми вміємо за прийнятні бюджети і невеликою кількістю людських ресурсів здійснювати відмінну соціальну роботи і надавати найвищого стандарту соціальні, юридичні, інформаційні, психологічні і медико-соціальні послуги потребуючим людям!

Categories: Новини

Залишити відповідь

uk Ukrainian
X
%d bloggers like this: