10.09.12, Тернопільщина
Хто раз пішки здійснив паломництво у святе місце Зарваниці, той щорічно повертатиметься сюди, ? стверджують віряни. Аналогічну думку мають підопічні Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії. Приємно, що цього року близько 100 кілометрів з власного бажання до Марійського духовного центру подолали 9 дітей з соціального центру місцевого Карітасу.
Килимок, спальний мішок, продукти харчування та основні особисті речі – це все, що паломники брали з собою. Однак навіть цей мінімум заважував понад 10 кілограм. Та головне, що з собою брали люди – це віра. Саме вона допомогла нашим коломиянам дійти до Зарваниці. Протягом всієї дороги вони молилися та щиро співали релігійних пісень.
Крок за кроком діти та дорослі Карітасу долали кілометри. Йти довелося 3 дні.
За перший день вдалося дістатися села Луки, що височіє над Дністром. Спали всі у наметах. Друга ніч застала паломників у Бучачі. Там, завдячуючи добрим людям, ночували у теплих і затишних домівках.
По обіді третього дня перед коломиянами виринули куполи собору та дзвіниці з-за густого лісу. «Важко описати словами ті відчуття, коли ти підходиш до Зарваниці. Душу переповнюють емоції та почуття вдячності Богу, що дав можливість і сили сюди прийти, скласти подяку за ласку, любов, веселий дух, якими обдарував людей», – поділився враженнями Тарас Бучовський, керівник групи паломників з Карітасу.
Трішки перевівши дух та одягнувши вишиванки, коломияни зустрілися з іншими паломниками. Надвечір всі гуртом взяли участь у Святій Літургії, після якої вийшли на 
площу перед новою церквою. До вірян звернувся з напутнім словом Василь Семенюк, митрополит Тернопільсько-Зборівський Української Греко-Католицької Церкви.
Далі традиційно відбувся похід зі свічками та хресна дорога. Всі охочі припали до чудотворного образу Матері Божої. З першими променями закінчилася архієрейська Літургія і прочани роз’їхалися додому, щоб за рік повернутися знову.
«Для мене ця мандрівка стала дуже особливою і точно знаю, що не останньою! У Зарваниці і по дорозі туди я відчув в собі світло, щирість, витривалість, також радість перебування із іншими вірянами, що мали такі самі переживання. Це незабутньо!», ? розповів наприкінці один із підопічних Карітасу.
Tags: