Image

Неурядові організації та Церква відіграють ключову роль у житті українського мігранта за кордоном та в Україні

0 Comments

26.03.12
15 березня у Києві у великому конференц-залі Національної Академії Наук України відбувся круглий стіл «Обличчям до людини: Церква і держава у служінні мігрантам». Організатором була Комісія Української Греко-Католицької Церкви у справах мігрантів. Участь у заході взяли представники релігійних організацій, керівники державних структур, політики, представники дипломатичних установ в Україні, науковці-дослідники, практичні виконавці у державних структурах, представники громадських організацій.

Модератором дискусії виступив Григорій Селещук, керівник Комісії Української Греко-Католицької Церкви у справах мігрантів. Презентуючи тему, доповідачі висловлювали результати досліджень про соціальні потреби українських мігрантів, особливості життя громади мігрантів, важливість територіальної громади у пошуках відповідей на виклики міграції, роль державних органів у розв’язанні викликів міграції.

«Усі присутні погодились, що неурядові організації та Церква відіграють ключову роль у житті українського мігранта за кордоном та й в Україні. Ці посередники здійснюють свою роботу на рівні «Конкретний випадок» – «Родина» – «Спільнота мігрантів», здійснюючи тим самим скоріше «симптоматичне лікування», а не системний підхід до проблеми. Своєю роботою Церква, спільноти мігрантів та НУО, зокрема і Карітас України заповнюють значні прогалини у державній міграційні політиці, а подекуди просто виконують роль держави.

Присутні представники спільнот за кордоном наголосили на значному погіршенні взаємодії між консульськими установами за кордоном і трудовими мігрантами. Обурення викликали зміни в виборчому законодавстві, якими фактично відібрано можливість голосування за кордоном у 4/5 всієї маси наших громадян за кордоном, а про можливість організації мажоритарних округів в Італії чи Іспанії, ? де могли б бути обрані депутати від конкретних спільнот мігрантів, ? взагалі не йдеться», ? розповідає Ростислав Кісь, юрисконсульт Карітасу України.

На думку Ростислава, не останню роль у відсутності ефективного діалогу з державою відіграє неоднорідність кінцевих завдань, які ставлять перед собою учасники діалогу, адже спрощено їх можна поділити на тих, що хочуть «кращої долі для мігрантів за кордоном», тих, що «хочуть повернути якомога більшу кількість українців на Батьківщину», тих які «бачать у кожному мігранті пакунок із грошима», ті, що взагалі вважають, що «той, хто покинув Батьківщину вже є чужинець» тощо. Водночас така ситуація посилюється відсутністю єдиного державного органу, відповідального за роботу з міграційними процесами.

Мультиінституційний підхід, запозичений з радянського минулого, успішно вижив і продовжує нівелювати спроби працювати навіть, вже вкотре «створеної», Державної міграційної служби. Намагання повернути співвітчизників з чужини, яким керується, зокрема, у своїй практичній діяльності Карітас України, буде успішним лише за умови зростання привабливості і конкурентоспроможності життя в Україні, що напряму залежить державної політики в сфері реінтеграції повертанців, створення належних умов для визнання здобутих за кордоном вчених ступенів, гармонізації законодавства щодо соціального захисту та пенсійного забезпечення, що допоможе зберегти закордонний стаж та соціальні виплати тим, хто повертається з-за кордону.

Негнучкий та інертний державний механізм зможе ефективно реагувати на кожний конкретний випадок мігрантів за умови розгортання тісної співпраці з неурядовими організаціями через інструмент закупівлі соціальних послуг у них за бюджетний кошт.

Також в рамках круглого столу «Обличчям до людини: Церква і Держава у служінні мігрантам» відбулась цікава і жвава панельна дискусія, до якої долучились вл. Йосиф Мілян, Єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ, народні депутати Тарас Стецьків, відомий політик і підприємець Олександра Кужель, науковці Ігор Марков, д.н.д.у. Олена Малиновська і д.е.н. Ірина Прибиткова та інші.

Під час проведення даної події було представлено також найновіші наукові дослідження міграційних процесів для України і міжнародної спільноти назагал ? про циркулярну міграцію, адаптаційні резерви полілокальних родин українських трудових мігрантів, роль Церкви у врегулювання наслідків міграції, практичні поради із організації громад українських трудових мігрантів.

«За підсумками заходу особисто я б окреслила наступні висновки:
1. Потрібна нова Концепція міграційної політики, в центрі якої б знаходилися інтереси українських мігрантів.
2. Необхідний чіткий план дій, який би супроводжувався лобізмом конкретних питань.
3. На прикладі з Португалією, Україна повинна продовжити практику підписання двосторонніх угод в інтересах українських мігрантів (наприклад, про визнання трудового стажу та пенсійне забезпечення).
4. Необхідно активувати роботу Раду з питань трудових мігрантів при Кабміні шляхом включення в неї представників громадських організацій, які захищають права та інтереси українських трудових мігрантів за кордоном, та зменшити кількість високопосадовців, що дасть можливість виконувати покладені на неї функції», ? зазначає Ірина Брич, менеджер міграційних процесів Карітасу України.

Categories: Новини

Залишити відповідь

uk Ukrainian
X
%d bloggers like this: