Image

Кому потрібні осередки для соціально незахищених українців?

0 Comments

22.10.11
У лютому у Львові розпочав функціонувати медико-соціальний центр для людей, що опинились у складних життєвих обставинах. Знаходиться він при Шпиталеві імені Митрополита Андрея Шептицького, на вул. Озаркевича, 4.

Даний проект розрахований на людей, які внаслідок зростаючої економічної кризи в Україні опинилися в критичному економічному становищі ? неповносправних осіб, невиліковно хворих, ВІЛ-інфікованих (в тому числі хворих на СНІД), малозабезпечених. Загальний бюджет проекту становить 116 805,00 грн. Загалом послугами проекту охоплено до 600 потребуючих осіб щомісяця.

Така програма стала можливою завдяки проектові «Підтримка вразливих груп населення у Західній Україні в період кризи» консорціуму МБФ «Фонд розвитку Карпатського Єврорегіону» і МФ «Відродження» за сприяння Emergency Fund OSI (Інститут відкритого суспільства) та Антикризової гуманітарної програми МФВ.

Генеральний секретар Карітасу України Анатолій Козак каже: « Осередки такого типу дають дещо більше, аніж можливість харчуватись чи отримувати безкоштовно певні соціально-побутові послуги. Діяльність медико-соціального центру сприяє покращенню психологічного стану потребуючих людей, соціалізує їх, дає надію на покращення життєвого становища. Це загалом надає суспільству певної врівноваженості. А створивши мережу таких осередків, ми зможемо суттєво оптимізувати систему підтримки найбільш потребуючих українців».

Незважаючи на те, що за офіційною статистикою темпи економічної кризи в Україні уповільнилися, все ж, за недавно оприлюдненими дослідженнями ООН, зараз за межею бідності в Україні перебувають понад 70% людей. Україна посідає 83-є місце за рівнем розвитку суспільства. Підвищилась вартість комунальних послуг, індекс споживчих цін за 2010 рік зріс на 111%, а реальна заробітна плата у Львівській області, незважаючи на загальноукраїнську тенденцію до збільшення, продовжує знижуватися.

Під час візиту до медико-соціального центру в шпиталі Шептицького зустрічаємо п. Івана. Він ділиться своєю життєвою історією:

«Зі шпиталем Шептицького і Карітасом я знайомий багато років. Колись мене сюди переадресували з соцзахисту (прим. ? Управління соціального захисту). Я позбавлений житла вже 12 років, не маю роботи, є доволі в солідному віці і маю чимало проблем зі здоров’ям. Сім’ї у мене немає, є рідні, однак постійно просити у них допомогу не випадає. Часто ночую на вокзалі, на складах, в гаражах або в парку, часом ? де знаходжу тимчасову роботу і притулок. По всякому бувало ? і били мене без причини хулігани, і обкрадали, і голодував днями.

Коли я був голодний чи хворий, ? завжди звертався по допомогу до Шпиталю. Вдячний дуже їм за притулок і душевне тепло! Світова криза, економічні проблеми в Україні і бідність по регіонам спотворюють наше життя. Державні структури не допомагають бідним, лиш переадресовують до благодійних організацій, які ще в силі знаходити на нас кошти.

От і зараз програма медико-соціального центру суттєво підтримує мене. Я тут і сам харчуюсь, і відвідую інших потребуючих людей, приносячи їм їжу. Вважаю, що Бог все бачить і винагородить мене.

Виріс я у порядній сімї, де батько був семінаристом, матір ? вчителькою. Отримав гарне виховання. Однак бажанням розваг і веселощів я перекреслив для себе велику частину життя, на жаль…

Скажу одне: неймовірно важливо давати кожній людині шанс! Шанс на реабілітацію, працевлаштування, довіру врешті-решт. Я знаю, що кажу, бо сам колись низько впав, але завдяки добрим людям я нині врятований, нагодований, маю до кого звернутись по допомогу. Не маю зараз, де жити і з кожним днем робиться дедалі холодніше надворі, але якось буде. Бог не залишить», ? переконливо каже на прощання п. Іван.

Керівник шпиталю ім. А. Шептицького Дзвенислава Чайківська розповідає, що ця благодійна установа не вперше вже втілює проект такого типу. Кухня для потребуючих працювала в 2001-2002 роках, також у зимові періоди 2004, 2005 і 2006 років.

«Теперішній проект ставить на меті звернути увагу органів влади на необхідність підтримки центрів соціальних послуг, стимулювати їх на впровадження спільних проектів з підтримки найуразливіших груп населення. Передбачено залучення міських комунальних поліклінік в тій частині, що вони будуть визначати найбільш потребуючих та хворих громадян міста і скеровувати їх до Шпиталю. Така взаємна праця допоможе не тільки забезпечити послугу найбільш потребуючим в період кризи, але й попередить неефективне використання бюджетних коштів та коштів проекту.

Також нині важливим є факт підтримки самої системи надання соціальних послуг, яка у кризовий час зазнала значного скорочення. Зменшилося благодійні внески від бізнесових структур, які у докризовий період підтримували чималу кількість соціальних проектів, зменшується і підтримка міжнародних донорів.

Працюватиме медико-соціальний центр опіки для людей у кризових ситуаціях до кінця листопада цього року. В ідеалі ми б хотіли надалі як якісно, так і кількісно розвивати систему надання послуг найбільш потребуючим верствам населення. Функціонування такої моделі добре було б побудувати на базі соціальних центрів Карітасу, скажімо. Отож, попереду в нас чимало роботи і завдань!», ? зазначає пані Чайківська.

Categories: Новини

Залишити відповідь

uk Ukrainian
X
%d bloggers like this: