Image

Допомога особливим людям

0 Comments


Новий досвід
24.01.2011
Карітас України розпочав впровадження проекту «Розвиток соціально-побутових та трудових навиків у осіб з розумовою неповносправністю, як крок до самореалізації та адаптації в суспільство». Цей проект став можливим завдяки  перемозі у  конкурсному відборі Проекту Програми Розвитку ООН



«Розвиток громадянського суспільства» грантового конкурсу «Представлення інтересів та захист прав вразливих верств населення», який  фінансується Міністерством закордонних справ Данії.
 
Діяльність проекту спрямована на сприяння самореалізації молоді з розумовою неповносправністю. Допомога надається через навчання навиків та вмінь необхідних у повсякденному житті, а саме соціально побутових та трудових навиків, а також ознайомлення місцевої громади з особливими особами, які живуть поруч та формування толерантного ставлення до цих осіб. Партнерами проекту є Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії та Карітас Стрийської Єпархії УГКЦ.
 
10-11 січня в рамках проекту пройшов навчальний семінар «Методики діагностики та засоби ефективного навчання навиків осіб з розумовою неповносправністю». В семінарі взяли участь соціальні працівники Центрів Карітасу для осіб з особливими потребами зі Стрия, Дрогобича, Івано-Франківська, Львова та ГО «Лярш-Ковчег». Семінар проводив психотерапевт Олег Романчик та координатор проекту – психолог Оксана Магура. Соціальні працівники отримали знання та практичні навики по методиках діагностики та принципах навчання життєвих навиків осіб з розумовою неповносправністю. В результаті семінару були розроблені програми тренінгів для осіб з особливими потребами, які вже почали успішно впроваджуватись у Центрах Карітасу.
 
Як показує досвід, навіть за можливості працевлаштування, особи неповносправні, часто є не готові до інтеграції в трудові колективи та суспільство. Більшість із них – невпевнені у своїх можливостях і здібностях, часто не мають базових соціальних навиків та вмінь: комунікативних навиків, навиків самообслуговування і догляду за собою, розпорядження грошима, роблення закупів, ведення домашнього господарства і т.д. Батьки, переважно, не мають часу і сил займатись навчанням життєвих навиків своїх дітей і часто роблять це за них. Особи з розумовою неповносправністю в силу своїх особливостей – пониженим інтелектом та значним зниженим рівнем адаптаційних навиків і вмінь, є в багатьох речах залежними від інших, але це не означає, що вони не можуть навчитись нових навиків і стати більш самостійними. Просто, для таких осіб потрібно трошки більше часу і застосування інших методик навчання. Тому, першим кроком  до повнішої самореалізації, соціальної адаптації та можливо, подальшого  працевлаштування осіб з розумовою неповносправністю, є розвиток базових соціально-побутових та трудових навиків, а також ознайомлення місцевої громади з можливостями осіб з особливими потребами. 
 
 

Categories: Новини

Залишити відповідь

uk Ukrainian
X
%d bloggers like this: